ним результатом (за незмінних умов випробування) має певну імовірність.

Індекс N ставиться спеціально, щоб підкреслити залежність статистичної частоти від кількості випробувань.

Ця наближена рівність, яка виражає властивість стійкості статистичних частот, багаторазово перевірена експериментально і підтверджена практичною діяльністю, є однією з найважливіших закономірностей масових випадкових подій. Математичне формулювання цієї закономірності вперше дав швейцарський математик Якоб Бернуллі у вигляді теореми.

Теорема. Якщо в ряді випробувань імовірність деякої події залишається для кожного випробування сталою, то з достовірністю можна стверджувати, що при досить великій кількості випробувань статистична частота цієї події відрізнятиметься як завгодно мало від її імовірності.

Теорема Бернуллі є простішою формою так званого «закону великих чисел», одного з найважливіших законів теорії імовірностей.

У теорії імовірностей велике значення має розв'язування питання про те, наскільки частота може відхилятися від імовірності. Таке відхилення вкаже на похибку, яка допускається, якщо прийняти частоту за імовірність.

На можливості визначення величини відхилення частоти від імовірності грунтується практичне застосування теорії імовірностей в економіці, метеорології, медицині» біології, астрономії, теорії стрільби та багатьох інших галузях науки і практики.