влучення або промах в серії пострілів, поява бракованих ламп у серійному їх випуску електроламповим заводом.

Разом з масовими випадковими подіями існують і одиничні випадкові події, наприклад падіння Тунгуського метеорита.

Теорія імовірностей вивчає лише масові випадкові події.

Розглянемо приклади, які підтверджують існування закономірностей в масових випадкових подіях.

Приклад І. Якщо кинути монету один раз, то не можна передбачити, яким боком вона впаде — «гербом» чи «числом». Не можна побачити ніякої закономірності, якщо кинути монету 10 раз. Але ще в XVIII ст. відомий французький природознавець Бюффон кинув монету 4040 раз і при цьому було 2048 випадань «герба», англійський біолог Пірсон з 1200 кидань монети дістав 602 випадання «герба», а з 24 000 мав 12 120 випадань. Учені помітили, що при багаторазовому киданні монети кількість випадань «герба» чи «числа» розподіляється приблизно порівну.

На таблиці 16 показано результати серії випробувань, при яких монети кидали 10 000 раз. При цьому розглядались окремо серії по n = 100 випробовувань і в кожній серії фіксували кількість появ «гербів».

Приклад 2. Розподіл шроту на дошці Гальтона (мал. 180),