зведення їх до спільного знаменника;

перетворення суми і різниці, добутку, частки, степеня дробів у дріб, чисельник і знаменник якого — многочлени стандартного вигляду.

Як правило, алгебраїчні дроби намагаються звести до простішого спільного знаменника. Щоб знайти простіший спільний знаменник двох або кількох дробів треба:

1) скласти добуток найменшого спільного кратного коефіцієнтів знаменників даних дробів і степенів кожної змінної (букви) з найбільшим показником, який має змінна у знаменниках даних дробів;

2) знайти додатковий множник кожного з даних дробів; для цього слід представити спільний знаменник у вигляді добутку двох одночленів, з яких один — знаменник даного дробу, тоді другий буде її додатковим множником;

3) знайти добуток чисельника кожного дробу на додатковий множник і записати спільний знаменник.

Додавання і віднімання алгебраїчних дробів з однаковими знаменниками здійснюють аналогічно до виконання цих дій для звичайних дробів.

Щоб додати (відняти) алгебраїчні дроби з однаковими знаменниками, треба записати у чисельнику суму (різницю)