випадках графік певної функції можна побудувати за допомогою геометричних перетворень (паралельне перенесення, симетрія відносно прямої, стиснення до осі, розтягування від осі та ін.) графіка відомої функції, через яку виражається дана.

І. Нехай дано графік функції у = = f (x). Треба побудувати графік функції у = — f (x). Наприклад, треба побудувати графік функції у = — x², якщо відомий графік у = x². Тут у = = f(x) = x², а у = —f (х) = —x². Області визначення обох функцій збігаються, аргумент х — однаковий, а значення функції у відрізняється лише знаком Це означає, що кожній точці М₀ (х₀; у₀), що належить графіку у — f (x), відповідає точка М (х₀, — y₀) на графіку функції у = —f (х), тобто точки шуканого графіка симетричні точкам графіка функції у = f (х) відносно осі Ох. Отже, графік функції у = — f (x) можна дістати з графіка відомої функції у = f (х) за допомогою відображення симетрії відносно осі Ох (мал. 12).